немудря́щий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | немудря́щий | немудря́ща | немудря́ще | немудря́щі |
родовий | немудря́щого | немудря́щої | немудря́щого | немудря́щих |
давальний | немудря́щому | немудря́щій | немудря́щому | немудря́щим |
знахідний | немудря́щий, немудря́щого | немудря́щу | немудря́ще | немудря́щі, немудря́щих |
орудний | немудря́щим | немудря́щою | немудря́щим | немудря́щими |
місцевий | на/у немудря́щому, немудря́щім | на/у немудря́щій | на/у немудря́щому, немудря́щім | на/у немудря́щих |
[розм.] |