нем’я́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | нем’я́тий | нем’я́та | нем’я́те | нем’я́ті |
родовий | нем’я́того | нем’я́тої | нем’я́того | нем’я́тих |
давальний | нем’я́тому | нем’я́тій | нем’я́тому | нем’я́тим |
знахідний | нем’я́тий, нем’я́того | нем’я́ту | нем’я́те | нем’я́ті, нем’я́тих |
орудний | нем’я́тим | нем’я́тою | нем’я́тим | нем’я́тими |
місцевий | на/у нем’я́тому, нем’я́тім | на/у нем’я́тій | на/у нем’я́тому, нем’я́тім | на/у нем’я́тих |