немімети́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | немімети́чний | немімети́чна | немімети́чне | немімети́чні |
родовий | немімети́чного | немімети́чної | немімети́чного | немімети́чних |
давальний | немімети́чному | немімети́чній | немімети́чному | немімети́чним |
знахідний | немімети́чний, немімети́чного | немімети́чну | немімети́чне | немімети́чні, немімети́чних |
орудний | немімети́чним | немімети́чною | немімети́чним | немімети́чними |
місцевий | на/у немімети́чному, немімети́чнім | на/у немімети́чній | на/у немімети́чному, немімети́чнім | на/у немімети́чних |