| ненаро́джений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ненаро́джений | ненаро́джена | ненаро́джене | ненаро́джені |
| родовий | ненаро́дженого | ненаро́дженої | ненаро́дженого | ненаро́джених |
| давальний | ненаро́дженому | ненаро́дженій | ненаро́дженому | ненаро́дженим |
| знахідний | ненаро́джений, ненаро́дженого | ненаро́джену | ненаро́джене | ненаро́джені, ненаро́джених |
| орудний | ненаро́дженим | ненаро́дженою | ненаро́дженим | ненаро́дженими |
| місцевий | на/у ненаро́дженому, ненаро́дженім | на/у ненаро́дженій | на/у ненаро́дженому, ненаро́дженім | на/у ненаро́джених |