нена́тлий – прикметник | ||||
(ненаситний) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | нена́тлий | нена́тла | нена́тле | нена́тлі |
родовий | нена́тлого | нена́тлої | нена́тлого | нена́тлих |
давальний | нена́тлому | нена́тлій | нена́тлому | нена́тлим |
знахідний | нена́тлий, нена́тлого | нена́тлу | нена́тле | нена́тлі, нена́тлих |
орудний | нена́тлим | нена́тлою | нена́тлим | нена́тлими |
місцевий | на/у нена́тлому, нена́тлім | на/у нена́тлій | на/у нена́тлому, нена́тлім | на/у нена́тлих |
[розм..] |