| неоавтохто́н – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | неоавтохто́н | неоавтохто́ни |
| родовий | неоавтохто́на | неоавтохто́нів |
| давальний | неоавтохто́нові, неоавтохто́ну | неоавтохто́нам |
| знахідний | неоавтохто́на | неоавтохто́нів |
| орудний | неоавтохто́ном | неоавтохто́нами |
| місцевий | на/у неоавтохто́нові, неоавтохто́ні | на/у неоавтохто́нах |
| кличний | неоавтохто́не | неоавтохто́ни |