необа́чливий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | необа́чливий | необа́члива | необа́чливе | необа́чливі |
родовий | необа́чливого | необа́чливої | необа́чливого | необа́чливих |
давальний | необа́чливому | необа́чливій | необа́чливому | необа́чливим |
знахідний | необа́чливий, необа́чливого | необа́чливу | необа́чливе | необа́чливі, необа́чливих |
орудний | необа́чливим | необа́чливою | необа́чливим | необа́чливими |
місцевий | на/у необа́чливому, необа́чливім | на/у необа́чливій | на/у необа́чливому, необа́чливім | на/у необа́чливих |