необа́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | необа́чний | необа́чна | необа́чне | необа́чні |
родовий | необа́чного | необа́чної | необа́чного | необа́чних |
давальний | необа́чному | необа́чній | необа́чному | необа́чним |
знахідний | необа́чний, необа́чного | необа́чну | необа́чне | необа́чні, необа́чних |
орудний | необа́чним | необа́чною | необа́чним | необа́чними |
місцевий | на/у необа́чному, необа́чнім | на/у необа́чній | на/у необа́чному, необа́чнім | на/у необа́чних |