необме́жений – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | необме́жений | необме́жена | необме́жене | необме́жені |
родовий | необме́женого | необме́женої | необме́женого | необме́жених |
давальний | необме́женому | необме́женій | необме́женому | необме́женим |
знахідний | необме́жений, необме́женого | необме́жену | необме́жене | необме́жені, необме́жених |
орудний | необме́женим | необме́женою | необме́женим | необме́женими |
місцевий | на/у необме́женому, необме́женім | на/у необме́женій | на/у необме́женому, необме́женім | на/у необме́жених |