| необо́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | необо́рний | необо́рна | необо́рне | необо́рні |
| родовий | необо́рного | необо́рної | необо́рного | необо́рних |
| давальний | необо́рному | необо́рній | необо́рному | необо́рним |
| знахідний | необо́рний, необо́рного | необо́рну | необо́рне | необо́рні, необо́рних |
| орудний | необо́рним | необо́рною | необо́рним | необо́рними |
| місцевий | на/у необо́рному, необо́рнім | на/у необо́рній | на/у необо́рному, необо́рнім | на/у необо́рних |