неодмі́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | неодмі́нний | неодмі́нна | неодмі́нне | неодмі́нні |
родовий | неодмі́нного | неодмі́нної | неодмі́нного | неодмі́нних |
давальний | неодмі́нному | неодмі́нній | неодмі́нному | неодмі́нним |
знахідний | неодмі́нний, неодмі́нного | неодмі́нну | неодмі́нне | неодмі́нні, неодмі́нних |
орудний | неодмі́нним | неодмі́нною | неодмі́нним | неодмі́нними |
місцевий | на/у неодмі́нному, неодмі́ннім | на/у неодмі́нній | на/у неодмі́нному, неодмі́ннім | на/у неодмі́нних |