неоплатоні́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | неоплатоні́чний | неоплатоні́чна | неоплатоні́чне | неоплатоні́чні |
родовий | неоплатоні́чного | неоплатоні́чної | неоплатоні́чного | неоплатоні́чних |
давальний | неоплатоні́чному | неоплатоні́чній | неоплатоні́чному | неоплатоні́чним |
знахідний | неоплатоні́чний | неоплатоні́чну | неоплатоні́чне | неоплатоні́чні |
орудний | неоплатоні́чним | неоплатоні́чною | неоплатоні́чним | неоплатоні́чними |
місцевий | на/у неоплатоні́чному, неоплатоні́чнім | на/у неоплатоні́чній | на/у неоплатоні́чному, неоплатоні́чнім | на/у неоплатоні́чних |