| неопоро́чений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | неопоро́чений | неопоро́чена | неопоро́чене | неопоро́чені |
| родовий | неопоро́ченого | неопоро́ченої | неопоро́ченого | неопоро́чених |
| давальний | неопоро́ченому | неопоро́ченій | неопоро́ченому | неопоро́ченим |
| знахідний | неопоро́чений, неопоро́ченого | неопоро́чену | неопоро́чене | неопоро́чені, неопоро́чених |
| орудний | неопоро́ченим | неопоро́ченою | неопоро́ченим | неопоро́ченими |
| місцевий | на/у неопоро́ченому, неопоро́ченім | на/у неопоро́ченій | на/у неопоро́ченому, неопоро́ченім | на/у неопоро́чених |