| неоприлю́днений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | неоприлю́днений | неоприлю́днена | неоприлю́днене | неоприлю́днені |
| родовий | неоприлю́дненого | неоприлю́дненої | неоприлю́дненого | неоприлю́днених |
| давальний | неоприлю́дненому | неоприлю́дненій | неоприлю́дненому | неоприлю́дненим |
| знахідний | неоприлю́днений, неоприлю́дненого | неоприлю́днену | неоприлю́днене | неоприлю́днені, неоприлю́днених |
| орудний | неоприлю́дненим | неоприлю́дненою | неоприлю́дненим | неоприлю́дненими |
| місцевий | на/у неоприлю́дненому, неоприлю́дненім | на/у неоприлю́дненій | на/у неоприлю́дненому, неоприлю́дненім | на/у неоприлю́днених |