неосві́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | неосві́тний | неосві́тна | неосві́тне | неосві́тні |
родовий | неосві́тного | неосві́тної | неосві́тного | неосві́тних |
давальний | неосві́тному | неосві́тній | неосві́тному | неосві́тним |
знахідний | неосві́тний | неосві́тну | неосві́тне | неосві́тні |
орудний | неосві́тним | неосві́тною | неосві́тним | неосві́тними |
місцевий | на/у неосві́тному, неосві́тнім | на/у неосві́тній | на/у неосві́тному, неосві́тнім | на/у неосві́тних |