| неосі́дланий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | неосі́дланий | неосі́длана | неосі́длане | неосі́длані |
| родовий | неосі́дланого | неосі́дланої | неосі́дланого | неосі́дланих |
| давальний | неосі́дланому | неосі́дланій | неосі́дланому | неосі́дланим |
| знахідний | неосі́дланий, неосі́дланого | неосі́длану | неосі́длане | неосі́длані, неосі́дланих |
| орудний | неосі́дланим | неосі́дланою | неосі́дланим | неосі́дланими |
| місцевий | на/у неосі́дланому, неосі́дланім | на/у неосі́дланій | на/у неосі́дланому, неосі́дланім | на/у неосі́дланих |