непобо́рний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | непобо́рний | непобо́рна | непобо́рне | непобо́рні |
родовий | непобо́рного | непобо́рної | непобо́рного | непобо́рних |
давальний | непобо́рному | непобо́рній | непобо́рному | непобо́рним |
знахідний | непобо́рний, непобо́рного | непобо́рну | непобо́рне | непобо́рні, непобо́рних |
орудний | непобо́рним | непобо́рною | непобо́рним | непобо́рними |
місцевий | на/у непобо́рному, непобо́рнім | на/у непобо́рній | на/у непобо́рному, непобо́рнім | на/у непобо́рних |