неповномі́рний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | неповномі́рний | неповномі́рна | неповномі́рне | неповномі́рні |
родовий | неповномі́рного | неповномі́рної | неповномі́рного | неповномі́рних |
давальний | неповномі́рному | неповномі́рній | неповномі́рному | неповномі́рним |
знахідний | неповномі́рний, неповномі́рного | неповномі́рну | неповномі́рне | неповномі́рні, неповномі́рних |
орудний | неповномі́рним | неповномі́рною | неповномі́рним | неповномі́рними |
місцевий | на/у неповномі́рному, неповномі́рнім | на/у неповномі́рній | на/у неповномі́рному, неповномі́рнім | на/у неповномі́рних |