| непокі́йний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | непокі́йний | непокі́йна | непокі́йне | непокі́йні |
| родовий | непокі́йного | непокі́йної | непокі́йного | непокі́йних |
| давальний | непокі́йному | непокі́йній | непокі́йному | непокі́йним |
| знахідний | непокі́йний, непокі́йного | непокі́йну | непокі́йне | непокі́йні, непокі́йних |
| орудний | непокі́йним | непокі́йною | непокі́йним | непокі́йними |
| місцевий | на/у непокі́йному, непокі́йнім | на/у непокі́йній | на/у непокі́йному, непокі́йнім | на/у непокі́йних |