непокі́рниця – іменник жіночого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | непокі́рниця | непокі́рниці |
родовий | непокі́рниці | непокі́рниць |
давальний | непокі́рниці | непокі́рницям |
знахідний | непокі́рницю | непокі́рниць |
орудний | непокі́рницею | непокі́рницями |
місцевий | на/у непокі́рниці | на/у непокі́рницях |
кличний | непокі́рнице | непокі́рниці |