| непоно́влюваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | непоно́влюваний | непоно́влювана | непоно́влюване | непоно́влювані |
| родовий | непоно́влюваного | непоно́влюваної | непоно́влюваного | непоно́влюваних |
| давальний | непоно́влюваному | непоно́влюваній | непоно́влюваному | непоно́влюваним |
| знахідний | непоно́влюваний, непоно́влюваного | непоно́влювану | непоно́влюване | непоно́влювані, непоно́влюваних |
| орудний | непоно́влюваним | непоно́влюваною | непоно́влюваним | непоно́влюваними |
| місцевий | на/у непоно́влюваному, непоно́влюванім | на/у непоно́влюваній | на/у непоно́влюваному, непоно́влюванім | на/у непоно́влюваних |