| непосидю́щий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | непосидю́щий | непосидю́ща | непосидю́ще | непосидю́щі |
| родовий | непосидю́щого | непосидю́щої | непосидю́щого | непосидю́щих |
| давальний | непосидю́щому | непосидю́щій | непосидю́щому | непосидю́щим |
| знахідний | непосидю́щого, непосидю́щий | непосидю́щу | непосидю́ще | непосидю́щих, непосидю́щі |
| орудний | непосидю́щим | непосидю́щою | непосидю́щим | непосидю́щими |
| місцевий | на/у непосидю́щому, непосидю́щім | на/у непосидю́щій | на/у непосидю́щому, непосидю́щім | на/у непосидю́щих |