| непідко́рений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | непідко́рений | непідко́рена | непідко́рене | непідко́рені |
| родовий | непідко́реного | непідко́реної | непідко́реного | непідко́рених |
| давальний | непідко́реному | непідко́реній | непідко́реному | непідко́реним |
| знахідний | непідко́рений, непідко́реного | непідко́рену | непідко́рене | непідко́рені, непідко́рених |
| орудний | непідко́реним | непідко́реною | непідко́реним | непідко́реними |
| місцевий | на/у непідко́реному, непідко́ренім | на/у непідко́реній | на/у непідко́реному, непідко́ренім | на/у непідко́рених |