| непідтве́рджений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | непідтве́рджений | непідтве́рджена | непідтве́рджене | непідтве́рджені |
| родовий | непідтве́рдженого | непідтве́рдженої | непідтве́рдженого | непідтве́рджених |
| давальний | непідтве́рдженому | непідтве́рдженій | непідтве́рдженому | непідтве́рдженим |
| знахідний | непідтве́рджений, непідтве́рдженого | непідтве́рджену | непідтве́рджене | непідтве́рджені, непідтве́рджених |
| орудний | непідтве́рдженим | непідтве́рдженою | непідтве́рдженим | непідтве́рдженими |
| місцевий | на/у непідтве́рдженому, непідтве́рдженім | на/у непідтве́рдженій | на/у непідтве́рдженому, непідтве́рдженім | на/у непідтве́рджених |