| неінтеліге́нтний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | неінтеліге́нтний | неінтеліге́нтна | неінтеліге́нтне | неінтеліге́нтні |
| родовий | неінтеліге́нтного | неінтеліге́нтної | неінтеліге́нтного | неінтеліге́нтних |
| давальний | неінтеліге́нтному | неінтеліге́нтній | неінтеліге́нтному | неінтеліге́нтним |
| знахідний | неінтеліге́нтний, неінтеліге́нтного | неінтеліге́нтну | неінтеліге́нтне | неінтеліге́нтні, неінтеліге́нтних |
| орудний | неінтеліге́нтним | неінтеліге́нтною | неінтеліге́нтним | неінтеліге́нтними |
| місцевий | на/у неінтеліге́нтному, неінтеліге́нтнім | на/у неінтеліге́нтній | на/у неінтеліге́нтному, неінтеліге́нтнім | на/у неінтеліге́нтних |