неі́стинний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | неі́стинний | неі́стинна | неі́стинне | неі́стинні |
родовий | неі́стинного | неі́стинної | неі́стинного | неі́стинних |
давальний | неі́стинному | неі́стинній | неі́стинному | неі́стинним |
знахідний | неі́стинний, неі́стинного | неі́стинну | неі́стинне | неі́стинні, неі́стинних |
орудний | неі́стинним | неі́стинною | неі́стинним | неі́стинними |
місцевий | на/у неі́стинному, неі́стиннім | на/у неі́стинній | на/у неі́стинному, неі́стиннім | на/у неі́стинних |