| обрига́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обрига́тися, обрига́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обрига́ймося, обрига́ймось | |
| 2 особа | обрига́йся, обрига́йсь | обрига́йтеся, обрига́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обрига́юся, обрига́юсь | обрига́ємося, обрига́ємось, обрига́ємся |
| 2 особа | обрига́єшся | обрига́єтеся, обрига́єтесь |
| 3 особа | обрига́ється | обрига́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обрига́вся, обрига́всь | обрига́лися, обрига́лись |
| жін.р. | обрига́лася, обрига́лась | |
| сер.р. | обрига́лося, обрига́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обрига́вшись | ||