| обру́блювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обру́блювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обру́блюймо | |
| 2 особа | обру́блюй | обру́блюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обру́блюватиму | обру́блюватимемо, обру́блюватимем |
| 2 особа | обру́блюватимеш | обру́блюватимете |
| 3 особа | обру́блюватиме | обру́блюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обру́блюю | обру́блюємо, обру́блюєм |
| 2 особа | обру́блюєш | обру́блюєте |
| 3 особа | обру́блює | обру́блюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обру́блюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обру́блював | обру́блювали |
| жін. р. | обру́блювала | |
| сер. р. | обру́блювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обру́блюваний | ||
| Безособова форма | ||
| обру́блювано | ||
| Дієприслівник | ||
| обру́блювавши | ||