| обру́шити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обру́шити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обру́шмо | |
| 2 особа | обру́ш | обру́ште |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обру́шу | обру́шимо, обру́шим |
| 2 особа | обру́шиш | обру́шите |
| 3 особа | обру́шить | обру́шать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обру́шив | обру́шили |
| жін.р. | обру́шила | |
| сер.р. | обру́шило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обру́шений | ||
| Безособова форма | ||
| обру́шено | ||
| Дієприслівник | ||
| обру́шивши | ||