| обрято́вуваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обрято́вуваний | обрято́вувана | обрято́вуване | обрято́вувані |
| родовий | обрято́вуваного | обрято́вуваної | обрято́вуваного | обрято́вуваних |
| давальний | обрято́вуваному | обрято́вуваній | обрято́вуваному | обрято́вуваним |
| знахідний | обрято́вуваний, обрято́вуваного | обрято́вувану | обрято́вуване | обрято́вувані, обрято́вуваних |
| орудний | обрято́вуваним | обрято́вуваною | обрято́вуваним | обрято́вуваними |
| місцевий | на/в обрято́вуваному, обрято́вуванім | на/в обрято́вуваній | на/в обрято́вуваному, обрято́вуванім | на/в обрято́вуваних |