| обсми́кувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обсми́кувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обсми́куймо | |
| 2 особа | обсми́куй | обсми́куйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обсми́куватиму | обсми́куватимемо, обсми́куватимем |
| 2 особа | обсми́куватимеш | обсми́куватимете |
| 3 особа | обсми́куватиме | обсми́куватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обсми́кую | обсми́куємо, обсми́куєм |
| 2 особа | обсми́куєш | обсми́куєте |
| 3 особа | обсми́кує | обсми́кують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обсми́куючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обсми́кував | обсми́кували |
| жін. р. | обсми́кувала | |
| сер. р. | обсми́кувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обсми́куваний | ||
| Безособова форма | ||
| обсми́кувано | ||
| Дієприслівник | ||
| обсми́кувавши | ||