| обсмі́ювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обсмі́ювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обсмі́юймо | |
| 2 особа | обсмі́юй | обсмі́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обсмі́юватиму | обсмі́юватимемо, обсмі́юватимем |
| 2 особа | обсмі́юватимеш | обсмі́юватимете |
| 3 особа | обсмі́юватиме | обсмі́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обсмі́юю | обсмі́юємо, обсмі́юєм |
| 2 особа | обсмі́юєш | обсмі́юєте |
| 3 особа | обсмі́ює | обсмі́юють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обсмі́юючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обсмі́ював | обсмі́ювали |
| жін. р. | обсмі́ювала | |
| сер. р. | обсмі́ювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обсмі́юваний | ||
| Безособова форма | ||
| обсмі́ювано | ||
| Дієприслівник | ||
| обсмі́ювавши | ||