| обсто́юваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обсто́юваний | обсто́ювана | обсто́юване | обсто́ювані |
| родовий | обсто́юваного | обсто́юваної | обсто́юваного | обсто́юваних |
| давальний | обсто́юваному | обсто́юваній | обсто́юваному | обсто́юваним |
| знахідний | обсто́юваний | обсто́ювану | обсто́юване | обсто́ювані |
| орудний | обсто́юваним | обсто́юваною | обсто́юваним | обсто́юваними |
| місцевий | на/в обсто́юваному, обсто́юванім | на/в обсто́юваній | на/в обсто́юваному, обсто́юванім | на/в обсто́юваних |