обсту́плений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | обсту́плений | обсту́плена | обсту́плене | обсту́плені |
родовий | обсту́пленого | обсту́пленої | обсту́пленого | обсту́плених |
давальний | обсту́пленому | обсту́пленій | обсту́пленому | обсту́пленим |
знахідний | обсту́плений, обсту́пленого | обсту́плену | обсту́плене | обсту́плені, обсту́плених |
орудний | обсту́пленим | обсту́пленою | обсту́пленим | обсту́пленими |
місцевий | на/в обсту́пленому, обсту́пленім | на/в обсту́пленій | на/в обсту́пленому, обсту́пленім | на/в обсту́плених |
[рідко] |