обтанцьо́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | обтанцьо́ваний | обтанцьо́вана | обтанцьо́ване | обтанцьо́вані |
родовий | обтанцьо́ваного | обтанцьо́ваної | обтанцьо́ваного | обтанцьо́ваних |
давальний | обтанцьо́ваному | обтанцьо́ваній | обтанцьо́ваному | обтанцьо́ваним |
знахідний | обтанцьо́ваний, обтанцьо́ваного | обтанцьо́вану | обтанцьо́ване | обтанцьо́вані, обтанцьо́ваних |
орудний | обтанцьо́ваним | обтанцьо́ваною | обтанцьо́ваним | обтанцьо́ваними |
місцевий | на/в обтанцьо́ваному, обтанцьо́ванім | на/в обтанцьо́ваній | на/в обтанцьо́ваному, обтанцьо́ванім | на/в обтанцьо́ваних |
[розм.] |