| обте́сувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обте́сувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обте́суймо | |
| 2 особа | обте́суй | обте́суйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обте́суватиму | обте́суватимемо, обте́суватимем |
| 2 особа | обте́суватимеш | обте́суватимете |
| 3 особа | обте́суватиме | обте́суватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обте́сую | обте́суємо, обте́суєм |
| 2 особа | обте́суєш | обте́суєте |
| 3 особа | обте́сує | обте́сують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обте́суючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обте́сував | обте́сували |
| жін. р. | обте́сувала | |
| сер. р. | обте́сувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обте́суваний | ||
| Безособова форма | ||
| обте́сувано | ||
| Дієприслівник | ||
| обте́сувавши | ||