обтума́нений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | обтума́нений | обтума́нена | обтума́нене | обтума́нені |
родовий | обтума́неного | обтума́неної | обтума́неного | обтума́нених |
давальний | обтума́неному | обтума́неній | обтума́неному | обтума́неним |
знахідний | обтума́нений, обтума́неного | обтума́нену | обтума́нене | обтума́нені, обтума́нених |
орудний | обтума́неним | обтума́неною | обтума́неним | обтума́неними |
місцевий | на/в обтума́неному, обтума́ненім | на/в обтума́неній | на/в обтума́неному, обтума́ненім | на/в обтума́нених |
[діал.] |