| обтяжни́й1 – прикметник | ||||
| (для обтягання) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обтяжни́й | обтяжна́ | обтяжне́ | обтяжні́ |
| родовий | обтяжно́го | обтяжно́ї | обтяжно́го | обтяжни́х |
| давальний | обтяжно́му | обтяжні́й | обтяжно́му | обтяжни́м |
| знахідний | обтяжни́й | обтяжну́ | обтяжне́ | обтяжні́ |
| орудний | обтяжни́м | обтяжно́ю | обтяжни́м | обтяжни́ми |
| місцевий | на/в обтяжно́му, обтяжні́м | на/в обтяжні́й | на/в обтяжно́му, обтяжні́м | на/в обтяжни́х |