| обумо́влювання – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | обумо́влювання | |
| родовий | обумо́влювання | |
| давальний | обумо́влюванню | |
| знахідний | обумо́влювання | |
| орудний | обумо́влюванням | |
| місцевий | на/в обумо́влюванні, обумо́влюванню | |
| кличний | обумо́влювання* |