обу́рюваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | обу́рюваний | обу́рювана | обу́рюване | обу́рювані |
родовий | обу́рюваного | обу́рюваної | обу́рюваного | обу́рюваних |
давальний | обу́рюваному | обу́рюваній | обу́рюваному | обу́рюваним |
знахідний | обу́рюваний, обу́рюваного | обу́рювану | обу́рюване | обу́рювані, обу́рюваних |
орудний | обу́рюваним | обу́рюваною | обу́рюваним | обу́рюваними |
місцевий | на/в обу́рюваному, обу́рюванім | на/в обу́рюваній | на/в обу́рюваному, обу́рюванім | на/в обу́рюваних |