| обусурма́нюватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обусурма́нюватися, обусурма́нюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обусурма́нюймося, обусурма́нюймось | |
| 2 особа | обусурма́нюйся, обусурма́нюйсь | обусурма́нюйтеся, обусурма́нюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обусурма́нюватимуся, обусурма́нюватимусь | обусурма́нюватимемося, обусурма́нюватимемось, обусурма́нюватимемся |
| 2 особа | обусурма́нюватимешся | обусурма́нюватиметеся, обусурма́нюватиметесь |
| 3 особа | обусурма́нюватиметься | обусурма́нюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обусурма́нююся, обусурма́нююсь | обусурма́нюємося, обусурма́нюємось, обусурма́нюємся |
| 2 особа | обусурма́нюєшся | обусурма́нюєтеся, обусурма́нюєтесь |
| 3 особа | обусурма́нюється | обусурма́нюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обусурма́нюючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обусурма́нювався, обусурма́нювавсь | обусурма́нювалися, обусурма́нювались |
| жін. р. | обусурма́нювалася, обусурма́нювалась | |
| сер. р. | обусурма́нювалося, обусурма́нювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обусурма́нювавшись | ||