| обханю́чувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обханю́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обханю́чуймо | |
| 2 особа | обханю́чуй | обханю́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обханю́чуватиму | обханю́чуватимемо, обханю́чуватимем |
| 2 особа | обханю́чуватимеш | обханю́чуватимете |
| 3 особа | обханю́чуватиме | обханю́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обханю́чую | обханю́чуємо, обханю́чуєм |
| 2 особа | обханю́чуєш | обханю́чуєте |
| 3 особа | обханю́чує | обханю́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обханю́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обханю́чував | обханю́чували |
| жін. р. | обханю́чувала | |
| сер. р. | обханю́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обханю́чуваний | ||
| Безособова форма | ||
| обханю́чувано | ||
| Дієприслівник | ||
| обханю́чувавши | ||