| обхитри́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обхитри́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обхитрі́мо, обхитрі́м | |
| 2 особа | обхитри́ | обхитрі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обхитрю́ | обхитримо́, обхитри́м |
| 2 особа | обхитри́ш | обхитрите́ |
| 3 особа | обхитри́ть | обхитря́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обхитри́в | обхитри́ли |
| жін.р. | обхитри́ла | |
| сер.р. | обхитри́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обхитри́вши | ||