| обцвяхо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обцвяхо́ваний | обцвяхо́вана | обцвяхо́ване | обцвяхо́вані |
| родовий | обцвяхо́ваного | обцвяхо́ваної | обцвяхо́ваного | обцвяхо́ваних |
| давальний | обцвяхо́ваному | обцвяхо́ваній | обцвяхо́ваному | обцвяхо́ваним |
| знахідний | обцвяхо́ваний, обцвяхо́ваного | обцвяхо́вану | обцвяхо́ване | обцвяхо́вані, обцвяхо́ваних |
| орудний | обцвяхо́ваним | обцвяхо́ваною | обцвяхо́ваним | обцвяхо́ваними |
| місцевий | на/в обцвяхо́ваному, обцвяхо́ванім | на/в обцвяхо́ваній | на/в обцвяхо́ваному, обцвяхо́ванім | на/в обцвяхо́ваних |