обчеськи́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | обчеськи́й | обчеська́ | обчеське́ | обчеські́ |
родовий | обчесько́го | обчесько́ї | обчесько́го | обчеськи́х |
давальний | обчесько́му | обчеські́й | обчесько́му | обчеськи́м |
знахідний | обчеськи́й, обчесько́го | обчеську́ | обчеське́ | обчеські́, обчеськи́х |
орудний | обчеськи́м | обчесько́ю | обчеськи́м | обчеськи́ми |
місцевий | на/в обчесько́му, обчеські́м | на/в обчеські́й | на/в обчесько́му, обчеські́м | на/в обчеськи́х |