| обчо́вгуваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обчо́вгуваний | обчо́вгувана | обчо́вгуване | обчо́вгувані |
| родовий | обчо́вгуваного | обчо́вгуваної | обчо́вгуваного | обчо́вгуваних |
| давальний | обчо́вгуваному | обчо́вгуваній | обчо́вгуваному | обчо́вгуваним |
| знахідний | обчо́вгуваний, обчо́вгуваного | обчо́вгувану | обчо́вгуване | обчо́вгувані, обчо́вгуваних |
| орудний | обчо́вгуваним | обчо́вгуваною | обчо́вгуваним | обчо́вгуваними |
| місцевий | на/в обчо́вгуваному, обчо́вгуванім | на/в обчо́вгуваній | на/в обчо́вгуваному, обчо́вгуванім | на/в обчо́вгуваних |