| обчухро́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обчухро́ваний | обчухро́вана | обчухро́ване | обчухро́вані |
| родовий | обчухро́ваного | обчухро́ваної | обчухро́ваного | обчухро́ваних |
| давальний | обчухро́ваному | обчухро́ваній | обчухро́ваному | обчухро́ваним |
| знахідний | обчухро́ваний, обчухро́ваного | обчухро́вану | обчухро́ване | обчухро́вані, обчухро́ваних |
| орудний | обчухро́ваним | обчухро́ваною | обчухро́ваним | обчухро́ваними |
| місцевий | на/в обчухро́ваному, обчухро́ванім | на/в обчухро́ваній | на/в обчухро́ваному, обчухро́ванім | на/в обчухро́ваних |