| обша́рюваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обша́рюваний | обша́рювана | обша́рюване | обша́рювані |
| родовий | обша́рюваного | обша́рюваної | обша́рюваного | обша́рюваних |
| давальний | обша́рюваному | обша́рюваній | обша́рюваному | обша́рюваним |
| знахідний | обша́рюваний, обша́рюваного | обша́рювану | обша́рюване | обша́рювані, обша́рюваних |
| орудний | обша́рюваним | обша́рюваною | обша́рюваним | обша́рюваними |
| місцевий | на/в обша́рюваному, обша́рюванім | на/в обша́рюваній | на/в обша́рюваному, обша́рюванім | на/в обша́рюваних |