| обшмаро́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обшмаро́ваний | обшмаро́вана | обшмаро́ване | обшмаро́вані |
| родовий | обшмаро́ваного | обшмаро́ваної | обшмаро́ваного | обшмаро́ваних |
| давальний | обшмаро́ваному | обшмаро́ваній | обшмаро́ваному | обшмаро́ваним |
| знахідний | обшмаро́ваний | обшмаро́вану | обшмаро́ване | обшмаро́вані |
| орудний | обшмаро́ваним | обшмаро́ваною | обшмаро́ваним | обшмаро́ваними |
| місцевий | на/в обшмаро́ваному, обшмаро́ванім | на/в обшмаро́ваній | на/в обшмаро́ваному, обшмаро́ванім | на/в обшмаро́ваних |
| [розм.] | ||||