| обюрокра́чений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обюрокра́чений | обюрокра́чена | обюрокра́чене | обюрокра́чені |
| родовий | обюрокра́ченого | обюрокра́ченої | обюрокра́ченого | обюрокра́чених |
| давальний | обюрокра́ченому | обюрокра́ченій | обюрокра́ченому | обюрокра́ченим |
| знахідний | обюрокра́чений, обюрокра́ченого | обюрокра́чену | обюрокра́чене | обюрокра́чені, обюрокра́чених |
| орудний | обюрокра́ченим | обюрокра́ченою | обюрокра́ченим | обюрокра́ченими |
| місцевий | на/в обюрокра́ченому, обюрокра́ченім | на/в обюрокра́ченій | на/в обюрокра́ченому, обюрокра́ченім | на/в обюрокра́чених |